7 клас Біологія

урок за 14. 12. Середа

урок за 19.12 Понеділок

урок за 14. 12. Середа

Тема уроку «Ссавці: будова»

Опрацювати п. 48, ст..224-226; п. 50, ст..230-232

Новий підручник біологія 7 клас  п.23. ст.97-100

У зошит записати:

1.     Похідні шкіри ссавців:

-         кігті,

-         нігті,

-         копита,

-         волосся,

-         шерсть,

-         вібриси

-         голки

2.     Заповнити таблицю

«Шкірні залози»

Види	Функції
Потові
Молочні
Сальні
Пахучі

3.     Заповнити таблицю

«Типи волосся у ссавців»

Тип	Характеристика і значення
Підшерстя
Ость
Вібриси

4.     Записати у вигляді схеми або таблиці «Значення ссавців у природі та житті людини»

Перевір себе

«Вірю — не вірю».

Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.

1. Тіло ссавців складається з голови, шиї, тулуба, хвоста і двох пар кінцівок.

2. Кінцівки розташовуються з боків тулуба.

3. Хвіст може допомагати деяким ссавцям лазити по деревах.

4. На голові ссавців розміщені губи, ніс із ніздрями, очі, вушні раковини.

5. Кінчик носа і ніздрі вкриті шкірою з волоссям.

6. У всіх ссавців ступінь розвитку органів чуттів однаковий.

7. Довге і товсте волосся називається остю.

8. Коротке та м’яке волосся називається підшерстям.

9. Ость зберігає тепло тіла тварини.

10. До шкірних залоз ссавців належать: потові, пахучі, сальні та молочні.

11. Шкіра собаки має значну кількість потових залоз.

12. Речовину, що виділяють молочні залози, називають молоком.

урок за 19.12 Понеділок

Тема «Різноманітність ссавців: яйцекладні, сумчасті, комахоїдні, рукокрилі. Гризуни, зайцеподібні, копитні."

Опрацювати п. 51, ст.. 233-238; п. 52, ст..238-245

Новий підручник біологія 7 клас  п. 24-25

Завдання : заповнити таблицю

"Різноманітність ссавців"

Назва ряду	Представники	Характерні ознаки

Цікава інформація

Перша шкура качкодзьоба була надіслана в Англію в 1797 році. Її вигляд викликав запеклі суперечки у середовищі наукової громадськості. Спершу вирішили, що шкура — виріб таксидерміста, який просто-напросто пришив качиний дзьоб до шкури звірка, схожого на бобра. Розвіяти цю підозру вдалося Джорджу Шоу, який оглянув посилку і дійшов висновку, що це не підробка. Відтак, постало питання, до якої групи тварин віднести качкодзьоба. Уже після того як він дістав свою наукову назву, до Англії були доставлені перші звірятка, і з’ясувалося, що в самки качкодзьоба немає видимих молочних залоз, зате ця тварина, подібно до птахів, має клоаку. Чверть століття вчені не могли вирішити, куди віднести качкодзьоба — до ссавців, птахів, плазунів або взагалі до окремого класу, поки в 1824 р. німецький біолог Меккель не виявив, що в качкодзьоба все-таки є молочні залози і самка вигодовує дитинчат молоком. Те, що качкодзьоб відкладає яйця, було доведено аж у 1884 році.

Лінгвістичний міф

Існує поширений міф про те, що назва «кенгуру» мовою племені ґууґу-їмідір означає фразу «я вас не розумію». За легендою, лейтенант Кук і натураліст сер Джозеф Бенкс досліджували ці території й побачили тварин. У місцевих жителів вони запитали про назву цих істот, на що їм відповіли «кенгуру», що означало «я вас не розумію». Саме це слово Кук використав для позначення незвичайних тварин.

Цей міф було зруйновано у 70-х роках ХХ ст. лінгвістом Джоном Б. Хевілендом, який досліджував мову народу ґууґу-їмідір. На противагу поширеній версії, цей дослідник з’ясував, що кенгуру, а точніше ґенґуру — це позначення одного з видів кенгуру цією мовою (і аж ніяк не відповідь «не розумію»).

Це цікаво

Кенгуру — національний символ Австралії: він є емблемою, яка використовується на гербі Австралії, емблемах національних компаній. Тварина є важливим елементом австралійської культури.

• Температура тіла у яйцекладних тварин нижча, ніж у плацентарних та сумчастих. Середня температура тіла єхидни — 29,9 °С, людини — 36,6 °С.

• Єхидни не можуть регулювати температуру тіла за допомогою дихання або потовиділення. Наприклад, спекотного дня для охолодження організму єхидна викопує в землі ямку й ховається в неї.

• Качкодзьоба можна побачити тільки в Австралії. Вивезення тварини з цієї країни заборонене. Проте 1947 р. декілька тварин потрапили в Нью-Йоркський зоопарк, де вони прожили в неволі 10 років.

• Рятуючись від хижаків, єхидни дуже швидко зариваються в землю, копаючи відразу чотирма лапами, або ж згортаються в колючий клубок.

Це цікаво

• З їжаками з язичницьких та античних часів пов’язане святкування початку весни. Надалі ця традиція була поширена на Північ Європи з перенесенням урочистостей на борсука, а пізніше — на лісового бабака (їжаки і борсуки там відсутні, але бабак так само прокидається навесні від зимової сплячки). Наразі це свято зробило повне коло і повернулося до Європи (зокрема й в Україну) як «день бабака».

• В українському фольклорі є багато казок про їжаків. Їжак — популярний об’єкт мистецтва. Мультфільм «Їжачок в тумані» (режисер — Юрій Норштейн, 1975 р.) 2003 р. було визнано одним з найкращих мультиплікаційних творів сучасності (за результатами опитування 140 кінокритиків і мультиплікаторів різних країн).

• У Києві є пам’ятник їжачку (в районі Софії Київської).

• Нерідко їжак трапляється в геральдиці (герб міста Їлава в Чехії містить зображення двох їжачків).

• Більшість кажанів добре бігають по землі, і в вузьких ходах печер зазвичай добре видно їхні темні від посліду стежки.

• За добу кажан з’їдає комах загальною вагою до 1/2–2/3 своєї ваги, здобуваючи їх у польоті або полюючи на них на стовбурах дерев.

• Кажани «бачать вухами»: видаючи серії ультразвуків на частотах 20–120 кГц, вони, сприймаючи відлуння, розрізняють предмети завбільшки 1–10 мм. Це дозволяє кажанам літати в темряві й бачити комах.

• Своє полювання кажани починають з відвідування водопою, у сухі дні за добу маленький кажан вагою 5–8 г випиває до 1 мл води, компенсуючи великі втрати вологи через літальні шкірні перетинки.

Бобри як інженери

Серед своїх родичів бобри — справжні інженери. Ці гризуни орудують своїми зубами з фантастичною швидкістю: 2–3 хвилини — і осика завтовшки з руку падає! Бобри зводять чотири види типових будівель:

• Нори. Їх риють в обривистих берегах, високих і міцних. Вхід — на глибині 1–2 м під водою. Піднявшись вище рівня річки, нора веде куди-небудь під коріння міцного дерева — там спальня, іноді така велика, що в ній можуть заночувати двоє людей (якщо їм у голови прийде така фантазія).

• Хатки з гілок і землі. Будують їх, якщо береги пологі й для нір не годяться. Висота хатки іноді досягає 3 м, а окружність — 16 м.

• Канали. На болотистій місцевості в різні боки від хатки бобрів розходяться смужки води. Це водні шляхи гризунів на роботу і в їдальню. Можливо, особливих заслуг у спорудженні каналів у бобрів немає: ходять і ходять, і поступово стежки поглиблюються і заповнюються водою. Однак уважні спостерігачі говорять, що бобри намагаються утримувати свої канали в порядку і не люблять, коли по них плаває сміття. За такими водними шляхами їм легше сплавляти гілки, ніж тягти їх в зубах або лапах.

• Греблі. Це якраз той проект, який яскраво підтверджує думку про розум та будівельне мистецтво бобрів. Хто спостерігав за їхньою роботою, говорить, що вони схожі при цьому на виконробів на справжньому будівництві. В Америці є побудована бобрами гребля заввишки 4,5 м, завширшки 7 м і завдовжки 1200 м.