Резерв Біологія

Вітрозапилення, анемофілія (від грецького ανεμος — вітер, φιλια — любов, дружба) — перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою вітру; вид перехресного запилення.

До вітрозапильних належить близько 15-20% видів покритонасінних рослин (майже всі злаки, осоки, березові, букові, кропивні,подорожникові). Вони часто ростуть на відкритих місцях, утворюючи зарості одного виду (очерет, ковила, лепешняк). Ліщина,вільха, береза цвітуть напровесні, до розпускання листя. У вітрозапильних рослин квітки дрібні, малопомітні, із спрощеною непоказною оцвітиною. Великі пиляки на довгих тичинкових нитках далеко висуваються з оцвітини, маточки відкриті, з великими приймочками. Пилку утворюється багато, він дрібний, легкий, з гладенькою поверхнею. Такий пилок течія повітря часом піднімає на кілометр і більше вгору і заносить на 50—60 км.

Самозапиленню запобігає: дихогамія, роздільностатевість.

Пристосування квіток до вітрозапилення: пилок сухий, липкий, приймочки маточок висунуті з квітки, пиляки звисають розгойдуючись.

Комахозапилення, ентомофілія — перенесення пилку з однієї рослини на іншу за допомогою комах; видперехресного запилення. До комахозапильних рослин належать калина, гречка, первоцвіт, мак, квасоля та інші.

До комахозапильних рослин належить до 80% видів, поширених у різних кліматичних зонах континентів світу.

Оцвітина (частіше віночок) ентомофільних рослин яскраво забарвлена, добре помітна на зеленому тлі листя. Квіткивеликі або зібрані в суцвіття. Пиляки менші, ніж у вітрозапильних рослин, з меншою кількістю пилку, пилок крупний, липкий, з горбкуватою або шишкуватою поверхнею. На дні віночка в багатьох квіток утворюються нектарники, в яких виробляється запашний солодкий сік — нектар. Виділення нектару залежить від кліматичних умов, ґрунту, стану рослин, часу дня; після запліднення утворення нектару в квітках припиняється.

Найважливішими запилювачами ентомофільних рослин є бджоли. Вони запилюють близько 75—80% рослин.

Переважна більшість ентомофільних рослин має відкриту квітку (жовтецеві, розоцвіті, хрестоцвіті та ін.); нектар у них доступний для всіх комах.

У деяких рослин оцвітина (частіше віночок) зросла, витягнута у довгу вузьку трубочку, в глибині якої є нектар. Такі квітки у шавлії лучної, конюшини лучної, які пристосовані до запилення джмелями, кірказона, квітки якого запилюються дрібними мушками, інжиру, квітки якого запилюються осами-бластофа-гами. Квітки блекоти, дурману, бузини, рафлезії пахнуть гнилим м'ясом, їх охоче відвідують мухи, жуки, які відкладають яйця на гнилому м'ясі, гної.

Самозапиленню запобігає: дихогамія, гетеростилія, роздільностатевість (дводомність).

Пристосування квіток до комахозапилення: яскравий колір квітки, приваблюючий запах нектару, липкий пилок із шипиками.

2. Поміркуйте, чи впливав спосіб запилення у квіткових рослин на будову пилкового зерна або спермія?

Будова квітки, кількість пилку, його клейкість є пристосуванням до різних способів запилення у квіткових рослин, причому на будову самого пилкового зерна та сперміїв спосіб запилення не впливає.

4. Поміркуйте та дайте відповідь на запитання.

Легкі плоди сім’янки кульбаби легко підхоплюються вітром і розносяться на великі відстані завдяки придаткам з волосків. Натомість плоди крилатки ясеня і клена відносно важкі, хоча також поширюються вітром. Як ви думаєте, у чому різниця в способі поширення цих плодів? Чому плоди крилатки характерні власне для дерев

Плоди крилатки падають поблизу материнської рослини. Плоди більшого розміру для рознесення вітру є крилатими.

3. Суцвіття — кошик (найхарактерніша ознака родини Айстрові), що на перший погляд схожі на окремі квітки, саме завдяки цьому типу суцвіття родина Айстрові має ще одну (застарілу) назву — Складноцвіті. Зрідка дрібні кошики можуть бути зібрані у складні суцвіття такі, як складний щиток (у пижма) або волоть.

До складу кошика може входити від кількох до тисячі і більше квіток, наприклад, у соняшникаїх близько півтори тисячі. Діаметр суцвіття — від 1 мм (полин) до 70 см (соняшник).

Будова квітки

Квітки у кошику різні за будовою і виглядом: одностатеві, двостатеві чи нестатеві (стерильні).Маточка одна, утворена зростанням двох плодолистків, зав'язь нижня, приймочкадволопатева. 5 тичинок зростаються між собою у ділянці пиляків, що формують циліндр навколо стовпчика маточки. Коли приймочка і стовпчик ростуть крізь цей циліндр, пиляки відштовхуються назовні, що сприяє поширенню пилку і перешкоджає самозапиленню. Кожна квітка має свою подвійну оцвітину, але 5 чашолистиків розвинені дуже слабо, їхня вільна частина представлена волосками, зубчиками, лусками або причіпками. Віночок зрослопелюстковий, форма різноманітна.

Типи квіток

За особливостями будови розрізняють язичкові, трубчасті, несправжньоязичкові та лійчасті квітки.

	Трубчасті квітки — усі пелюстки в нижній частині зрощені у трубку, яка у верхній частині розширюється і закінчується 5-ма зубчиками у вигляді зірки; є 5 тичинок і маточка. Трубчастими, наприклад, є квітки у центральній частині суцвіття соняшника, ромашки, а також усі квітки череди.
	Язичкові квітки — також мають 5 тичинок та маточку, їхні пелюстки зростаються у вигляді язичка (звідси і назва), що на верхівці закінчується 5-ма зубчиками. Із язичкових квіток складається суцвіття кульбаби.
	Несправжньоязичкові квітки — зовні схожі на язичкові, але на верхівці їхнього віночка лише 3 зубчики; вони не мають тичинок, а часто — і маточки: їхнє яскраве забарвлення приваблює комах-запилювачів до суцвіття. Несправжньоязичкові квітки часто розміщуються по краю суцвіття і схожі до його «пелюсток».
	Лійчасті квітки — також слугують лише для приваблення комах-запилювачів, і тому не мають тичинок і маточки. Віночок утворений зрослими у вигляді лійки яскраво забарвленими пелюстками.
	Двогубі квітки — зигоморфні двостатеві квітки із віночком поділеним на дві частки: коротшу із 1-2 зубцями і довшу із 3-4[3] Такі квіти зустрічаються, наприклад, уTrixis californica. Чотири типи квіток утворюють чотири основних типи кошиків: 1. У центрі кошика трубчасті квітки, по краю несправжньоязич­кові (кошик соняшника), 2. Усі квітки в кошику тільки справжньоязичкові (кошик кульбаби), 3. Центральні квітки кошика трубчасті, а крайові лійко­подібні (кошик волошки синьої)', 4. Центральні квітки трубчасті, крайових немає (кошик хамоміли запашної або ромашки безязичкової) та інші. Багато видів айстрових - улюблені декоративні рослини: роди - айстра, агератум, волошка, гербера, головатень, ехінацея, жоржина, злинка, золотушник, кореопсис, королиця, космея, майорці, маруна, нагідки, соняшник, стокротки, хризантема, цинерарія, чорнобривці та інші. Представники родини Айстрові   Овочеві рослини родини Айстрові : цикорій салатний, артишок. Кормові рослини родини Айстрові: топінамбур. Технічні культури родини Айстрові: соняшник, цикорій. Декоративні рослини родини Айстрові: хризантема, айстра, жоржина, стокротка. Лікарські рослини родини Айстрові: арніка, деревій, ехінацея, кульбаба, лопух, нагідка, пижмо, мати-й-мачуха, полин, ромашка, череда. Каучуконосні рослини родини Айстрові: кок-сагиз, тау-сагиз.