9 клас Біологія

Урок за 14. 12. середа

Урок за 15. 12. четвер

Урок за 19. 12 понеділок

Урок за 14. 12. Середа

Тема «Обмін речовин»

Опрацювати п.41, ст..110-113 Ст. 111 записати і проаналізувати таблицю «Функціональне значення білків, жирів і вуглеводів»

Записати у зошит:

Обмін речовин складається із двох взаємопротилежних процесів:

- асиміляція або анаболізм – синтез, утворення складних органічних

сполук з простих молекул, що надійшли в клітини;

- дисиміляція або катаболізм – розщеплення, розкладання органічних

речовин на простіші сполуки.

- асиміляція + дисиміляція (анаболізм+катаболізм) = метаболізм.

Процеси синтезу органічних речовин називають ще пластичним обміном, а процеси розщеплення – енергетичним обміном. Чому? Тому, що в ході асиміляції оновлюються органоїди клітини, а в клітинах утворюються речовини, необхідні самій клітині. Під час асиміляції накоплюється енергія.

Урок за 15. 12. Четвер

Тема «Вітаміни. Забруднення продуктів харчування та води і вплив на здоров’я»

Опрацювати п. 42, ст..113-116.

Вітаміни. Їх ділять на дві групи: водорозчинні та жиророзчинні. До водорозчинних належать вітаміни групи В, вітаміни Р, С, до жиророзчинних — А, D, E, F, K.

ü  Заповнення таблиці

Назва вітаміну	Основне джерело	Фізіологічна дія	Ознаки гіпо- та авітамінозу

«Консультує лікар»

Уявіть себе на місці лікаря та дайте обґрунтовані поради.

•   У хворого спостерігається погіршення зору, зокрема, хворий повідомив про сухість шкіри, тріскання слизової оболонки губ та незадовільне самопочуття. Чи можуть ці симптоми свідчити про авітаміноз? Про який саме? Що б ви порадили?

•   Чи можна вагітній жінці вживати вітамінні препаратів? Чи можуть вони зашкодити майбутній дитині?

•   Поясніть матері немовляти, чому так важливо перебувати з дитиною на сонечку.

•   Проконсультуйте, яким чином зберегти вітаміни у їжі.

Мати хворого хлопчика скаржиться, що у її сина поганий апетит, він кволий, часто хворіє. Що ви порадите?

Тестові завдання на встановлення однієї правильної відповіді.

1.         Вітамін, який утворюється в шкірі від впливом ультрафіолетових променів:

А А                        

Б В₆                                      

В Е

Г D

2.         До водорозчинних вітамінів належить:

А вітамін К           

Б вітамін В₁₂               

В вітамін А

Г вітамін Е

3.         До жиророзчинних вітамінів належить:

А вітамін D           

Б вітамін С           

В вітамін В₁₅

Г вітамін В₆

4.         Спричинює безпліддя авітаміноз:

А вітаміну А         

Б вітаміну Е         

В вітаміну В₁

Г вітаміну С

5.         Затримка росту й розвитку організму, зниження опірності організму до інфекцій, порушення зору спричинюється авітамінозом:

А вітаміну А         

Б вітаміну D         

В вітаміну В₁₂

Г вітаміну С

6.         Зменшення кількості в організмі вітаміну К викликає:

А рахіт

Б дерматити

В порушення зсідання крові

Г порушення серцево-судинної діяльності

Харчові добавки

Харчовими добавками називають групу природних або синтетичних речовин, які спеціально додають до продовольчої сировини, напівфабрикатів або готових продуктів з метою надання їм певних якісних показників. Харчові добавки використовуються з метою: збереження поживних властивостей харчових продуктів, надання їм більш привабливого вигляду, збільшення терміну зберігання, полегшення технологічної обробки продовольчої сировини, здешевлення та скорочення технологічного процесу. З давніх-давен людина використовує натуральні харчові добавки, такі, як дріжджі, агар, пектин, желатин, лимонна кислота, оцет, сода, крохмаль, кухонна сіль. Але, на превеликий жаль, великого розмаху сьогодні у світі набуло виробництво синтетичних харчових добавок, які шкодять здоров’ю людини. Кількість харчових добавок, які використовують у харчовому виробництві більшості країн світу, досягає 500 найменувань, у США перевищує 1500, у країнах ЄС досягає 1200, у Росії — 415, у ФРН — 350, в Україні — 221. Радою ЄС розроблена раціональна система цифрової кодифікації харчових добавок із літерою «Е» (від слова Європа або від англ.— їстівний). Кожній харчовій добавці присвоєно три-, чотиризначний код (у Європі з попередньою літерою      «Е»).

Існує їх класифікація в системі Сodex Аlimentarius:

•   Е100-Е182 — барвники

•   Е200-Е299 — консерванти

•   Е300-Е399 — антизакислювачі

•   Е400-Е499 — стабілізатори

•   Е500-Е599 — емульгатори

•   Е600-Е699 — посилювачі смаку та аромату

•   Е700-Е899 — запасні індекси

•   Е900-Е999 — піногасники

Урок за 19. 12 понеділок

Тема «Енергетичні потреби організму. Харчування і здоров’я»

Опрацювати п.43, ст..116-118

Виконати практичні роботи у лабораторних зошитах №5 «Антропометричні виміри»

№6 «Аналіз індивідуального харчування за добу та відповідність його нормам»

Практична робота № 5. Антропометричні виміри.

Мета: навчитися проводити антропометричні вимірювання власного тіла; застосовувати антропометричні показники для обчислення індексів, що характеризують індивідуальний фізичний розвиток.

Обладнання: ростомір, терези, калькулятор.

Хід роботи

1.   Визначити та записати в зошит свій зріст, масу тіла (частина домашнього завдання).

2.   Порівняти свої показники з анатомічними стандартами в таблиці, визначити відхилення, порівняти його із сигмою й визначити ступінь розвитку показника (свій зріст, маса тіла).

3.   Розрахувати антропометричні індекси, порівняти свої значення з нормою.

Масо-ростовий індекс визначають діленням маси тіла в грамах на зріст у сантиметрах. Середніми показниками вважають: для підлітків і юнаків — 300–325 г/см, для дівчат — 300–325 г/см, для дорослих — 350–400 г/см.

4.   Зробити висновки про свій фізичний розвиток.

№ з/п	Показник	Зріст, см	Маса, кг
1	Своє значення
2	Стандарт (М)
3	Відхилення від стандарту
4	Середнє відхилення (δ)
5	Відхилення від δ
6	Ступінь розвитку ознаки

Примітка:

•    щоб обчислити відхилення від стандарту, необхідно від маси власного тіла відняти стандарт (М)

•    щоб обчислити відхилення від δ, необхідно від середнього відхилення (δ) відняти відхилення від стандарту

Показники учнів можуть бути вищими або нижчими від середньої величини, а різниця при порівнянні — додатною або від’ємною.

•    До 0,5 δ — норма.

•    Від +0,5 до 1 δ — вище за середній.

•    Від +1 до +2 δ — висока.

•    Більше за +2 δ — дуже висока.

•    Від –0,5 до –1 δ — нижче за середній.

•    Від –1 до –2 δ — низька.

•    Менше –2 δ — дуже низька.

 Практична робота № 6. Аналіз індивідуального харчування за добу та відповідність його нормам.

Мета: застосувати теоретичні знання про харчування й поживні речовини для оцінки індивідуального раціону та його відповідність критеріям раціонального харчування.

Обладнання: мікрокалькулятор, таблиці хімічного складу харчових продуктів та їхньої калорійності.

Хід роботи

1.   Складіть індивідуальний розпорядок дня й підрахуйте енергетичні витрати свого організму.

Заповніть таблицю.

Орієнтовний розпорядок дня

Вид діяльності	Тривалість роботи (години)	Витрата енергії за 1 годину на 1 кг маси (кДж)	Повна витрата енергії (кДж)
Гімнастика
Умивання, одягання
Прийом їжі (сніданок, обід, вечеря)
Шлях до школи
Заняття в школі
Прогулянка
Приготування уроків
Легка домашня праця
Читання книжок
Сон
Усього

Примітка:

Витрати енергії за 1 год на 1 кг маси тіла = тривалість роботи (год) × витрата енергії залежно від навантаження.

Повна витрата енергії = маса тіла × витрати енергії за 1 год на 1 кг маси тіла.

Додаток

Витрата енергії залежно від навантаження за 1 годину на 1 г маси тіла.

Вид діяльності	Енергетичні витрати (кДж)
Читання, писання та інша розумова діяльність	6,3
Прогулянка, ходьба	11,7
Гімнастика, легка фізична праця	15,2
Важка атлетика, важка фізична праця	23,0
Легка домашня робота	18,5
Спокійне сидіння	5,9
Стояння, спів	8,4
Плавання, їзда на велосипеді	29,7
Катання на лижах, ковзанах	23,0
Біг (8 км/год)	35,6
Сон і спокійне лежання	4,2

2.   Визначте свій індивідуальний харчовий раціон щодо вмісту білків, жирів, вуглеводів.

3.   Використовуючи таблицю, розрахуйте кількість енергії (у кДж), яка міститься у визначеній вами кількості білків, жирів, вуглеводів.

Хімічний склад та енергетична цінність основних харчових продуктів (у перерахунку на 100 г їстівного продукту)

Продукти	Хімічний склад, г				Енергетична цінність
	вода	білки	жири	вуглеводи	ккал	кДж
Хліб житній	47,5	6,5	1,0	40,1	190	795
Хліб пшеничний	39,5	7,6	0,9	49,7	226	946
Тістечка з начинкою	12,0	5,1	18,5	62,6	424	1714
Крупа гречана	14,0	12,6	2,6	68,0	329	1377
Крупа манна	14,0	11,3	0,7	73,3	326	1364
Макарони (в/г)	13,0	10,4	0,9	75,2	332	1389
Цукор-рафінад	0,1	–	–	99,9	375	1568
Масло вершкове	15,8	0,6	82,5	0,9	748	3130
Олія	0,1	–	99,9	–	899	3761
Молоко коров’яче пастеризоване	88,5	2,8	3,2	4,7	58	243
Сир нежирний	77,7	18,0	0,6	1,5	86	360
Сметана 30 % жирності	63,6	2,6	30,0	2,8	293	1226
Яйце куряче	74,0	12,7	11,5	0,7	157	657
Яловичина	67,7	18,9	12,4	–	187	782
Свинина (жирна)	53,9	15,0	30,3	–	333	1393
Риба (тріска)	69,4	26,0	1,2	–	115	481
Ікра (осетрова)	58,0	28,9	9,7	–	203	849
Картопля	75,0	2,0	0,1	19,7	83	347
Морква	88,5	1,3	0,1	7,0	33	138
Огірок	95,0	0,8	–	3,0	15	63
Горіхи фундук	4,8	16,1	66,9	9,9	704	2946

4.   Знайдіть різницю між надходженням і витратою енергії.

5.   Зробіть висновки.